Соціальні історії – це одна з найпростіших та найдієвіших методик, які я використовую в роботі з дітьми з аутизмом.

Їх можна використовувати, якщо ви хочете допомогти дитині з РАС зрозуміти соціальні правила, навчити поводитись в нових ситуаціях, навчити виражати різні емоції та для інших навичок. Також їх часто використовують при корекції небажаноїх поведінки.

Правила написання

Для того, щоб соціальна історія була ефективною, слід дотримуватись певних правил при її написанні.

1 – ЇЇ слід писати від імені дитини. Саме дитина є головним героєм історії.
2 – Дотримуйтесь певної послідовності:

Спершу напишіть назву, наприклад “Як віддавати мамі іграшки”. Після назви – невеликий вступ, де ми в кількох реченнях опишемо дитину – вік, ім’я, що їй подобається, яка суть проблеми. В головній частині ми будемо пропонувати шляхи вирішення проблеми, напишемо, що дитині потрібно робити для цього. І нарешті, заключна частина, де ми вказуємо, які будуть наслідки за хорошу поведінку.

Приклад історії

Іноді моя мама хоче взяти мене за руку. Але мені не подобається так гуляти. Я можу кричати, впасти на землю або вдарити маму.
Коли я так роблю, моя мама засмучується і сердиться. Вона може накричати на мене.

Я не хочу, щоб мама сердилась і кричала. Я буду давати їй руку, коли ми гуляємо, якщо вона мене попросить.
Давати руку – це тримати свою руку в маминій руці і не виривати, коли мама бере мене за руку. Я можу сам підійти до мами і взяти її за руку.

Коли я забуду, як давати руку, мама мені нагадає. Вона скаже “Олежик, тримай мене за руку”. Тепер я знаю, як поводитись, коли мама бере мене за руку. Моя мама скаже: “Олег, ти молодець! Ти гарно гуляєш зі мною за руку І головне – після того, як ви її склали, не забувайте її з дитиною читати 😉