Давайте спершу розберемо, для для чого дитині вказівний жест і в яких ситуаціях дитина його використовує.
Основні 3 функції вказівного жесту:
- Показати на предмет, який дитина хоче отримати
- Привернути увагу дорослого до якогось предмету чи явища
- Показати пальчиком на предмет, коли мама запитує «Де машина?»
І коли ми говоримо про формування вказівного жесту, то ми завжди починаємо з функції прохання. Тобто, вчимо дитину показувати пальчиком на те, що дитина хоче отримати.
Як вчити?
- Звісно, потрібно знати і розуміти, що дитині подобається. Що ж вона буде в нас просити. Тому, спостерігайте, оцінюйте, шукайте мотиваційні предмети. В різних сферах – іграшки, їжа, діяльність, гаджети…
- Якщо дитина може отримати цей предмет самостійно, то, звісно, вона не буде його просити вказівним жестом.
Тому – частково обмежуємо доступ до цього предмету. Це не означає сховати іграшку на шафу. Це означає, якщо дитина хоче машинку і тягнеться до неї, ми беремо машинку в свою руку, а не одразу даємо дитині. Або ставимо улюблене печиво не на тарілку на стіл, а в прозору коробочку, яку дитина не може відкрити. - Як тільки дитина потягнулась до предмету чи якось дала нам знати, що вона його хоче – ми даємо дитині підказку, що вона має зробити.
І тут це вже залежить від рівня розвитку дитини – одній дитині підійде вербальна підказка «Що ти хочеш? Покажи пальчиком» А для іншиї дитини потрібна буде повні фізична підказка – сформувати вказівний жест дитині своїми руками.
Важливі правила!!
Робимо це багато разів підряд! Для цього дитині не даємо, наприклад, все печиво одразу, а даємо по одному. Щоб була максимальна кількість прохань.
Якщо дитина не співпрацює і не дозволяє дати фізичну підказку – працюємо над співпрацею! Не насилуємо дитину!
Якщо дитина під час навчання кричить – припиняємо навчання, шукаємо причину та міняємо підхід.
Пробуйте і все вийде!
Клас! Дякую Вам!