Одного разу на ринку за кордоном я хотіла купити продукти. Підійшла до продавця і попросила мені зважити. Продавець відповів щось незрозумілою мені мовою і пішов обслуговувати інших клієнтів. Я стояла спантеличена і спостерігала. І тут я побачила, що ті, хто робить покупки показують перед тим продавцеві папірець Спостерігаючи далі, я помітила, що всі, хто заходить на ринок, ідуть до маленького ящичка і беруть звідти такий же папірець. Які були мої дії ви вже, мабуть, здогадались. Я пішла і взяла такий же папірець, потім побачила табло з номерами і чекала, коли висвітлиться мій номер. Показала номерок продавцеві і купила те, що хотіла.
Висновок з історії — я, доросла людина, навчилася без мовлення (без пояснень, слів) купляти продукти, імітуючи ті дії, які роблять інші люди. Тобто я навчилась шляхом імітації.

І загальновідомий факт — діти навчаються теж шляхом імітації — говорити, ходити, їсти за допомогою приборів і так дальше (про що свідчить і те, що діти, які виховані тваринами — немовленнєві, не прямоходячі, не вміють їсти приборами — вони імітували тварин, а не людей (синдром Мауглі, кому цікаво)).

Якщо взяти дитину з аутизмом, то дуже часто під час діагностики стає зрозуміло, що у неї не розвинена імітація.
В такому випадку я вношу навчання навичкам імітації в першочергові цілі, поруч з іншими важливими навичками.
Що воно дає?

Дитина, в якої ми розвинемо навички імітації, згодом почне самостійно навчатися шляхом спонтанної імітації — сюди будуть входити і навички самообслуговування, і мовленнєві вміння, і швидше буде покращуватись розуміння мовлення.
І дуже часто після рухової імітації дитина починає виконувати і мовленнєву імітацію (ехо-реакція).

З чого починати?

— Імітація рухів великої моторики
— імітація рухів з предметами
— імітація рухів дрібної моторики
— артикуляційна імітація
— імітація за картинками (зроби, як зображено на картинці).